Украинская Православная Церковь, Горловская и Славянская Епархия, Добропольский округ

Що я знаю про Божу благодать і чи відчуваю її? — митрополит Антоній пояснює складні місця Апостольських послань

​​​​

Божественна благодать дається всім для спасіння, для того, щоб щось дуже важливе відкрилося нам тут, у нашому земному житті. І що це?

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує роздуми керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія над богословськими темами Апостольських Послань. У черговому випуску владика Антоній пояснює слова апостола Павла з Послання до Тита (Тит. 2:11).


Послання апостола Павла до Тита, 2: 11:
З’явилася благодать Божа, що спасає всіх людей.

Це слова апостола Павла з послання до Тита, які звучать в Неділю після свята Богоявлення. Вони закликають нас замислитися над тим, що ми особисто знаємо про благодать Божу, яка нас спасає? І чи знаємо? Чи думаємо? Чи вважаємо, що вона в нашому житті дуже багато значить?
Ми чуємо це слово досить часто, іноді самі вимовляємо, висловлюючи своє задоволення, але серйозно над цим не замислюємося. Однак Церква звертає нашу увагу на це, значить не можна легковажно ставитися до цього, треба себе запитати: що я знаю, що відчуваю і  чі відчуваю її у своєму житті? Хтось може заперечити, що це дається тільки святим, а я людина грішна, яка ще мені благодать?
Але апостол Павел виразно говорить, що явленням у світ Спасителя, одкровенням Святої Трійці на Йордані дана благодать всім людям. Всім, без вийнятку. У проповіді Апостолів часто підкреслювалося саме це: дано всім!
Якщо всім, у тому числі й грішникам, то чому не всі можуть сказати, що знають із досвіду, що це таке?
Ось це якраз те, про що кожному з нас слід подумати.
Про що ж думати? Про те, що Божественна благодать дається всім для спасіння, для того, щоб щось дуже важливе відкрилося нам тут, у нашому земному житті.
Що ж? Те, що силою й дією цієї Божественної благодаті слабшає вплив сили, що тягне нас у свій вир пристрастей і всякого неподобства.
Чому тільки слабшає, краще б зовсім воно зникло і не заважало жити чисто і свято.
Воно і зникає зовсім, якщо ми вибираємо для себе шлях заповідей Божих і слідуємо цим шляхом. У цьому наше справжнє звільнення. Але щоб це стало доступно нам, треба не тільки погодитися жити за заповідями Божими, а й «відкинувши нечестя і мирські похоті, тверезо, праведно і благочестиво жити в нинішньому столітті, чекаючи блаженної надії та з’явлення слави великого Бога і Спаса нашого Іісуса Христа» ( Тит. 2, 11-14).
Значить, ми можемо жити праведно, усвідомлюючи, що благодать Божа допомагає нам долати спокуси і власні немочі. Але і при цьому особливо важливо розуміти, що наші зусилля тоді не роблять, коли надихає, направляє, зміцнює Божественна благодать. Усвідомивши це, ми будемо з благоговінням і вдячністю Богові «соделовать свое спасение». Про дію благодаті добре говорить чин рукоположення (хіротонії): вона немічне лікує і зубожіле заповнює. Щоб усвідомити себе, що ж дає благодать, треба змиритися, адже сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать».
А як почати миритися?
Старець Паїсій, добре відомий не тільки на Афоні, а й у нас (він помер в 1994 р.), на таке запитування відповів: «Покаянням досягнеш смиренням, смиренням здобудеш благодать Божу, а разом із нею Бог пошле тобі все необхідне».
Добавлено: 14-09-2020, 19:37
42

Похожие публикации


Наверх